ДОСЛІДИ ТА ЕКСПЕРИМЕНТИ РАЗОМ З ДІТЬМИ:
ТЕМА «СОНЦЕ»
Мета: 1. Показати рух сонця по небу. 2. Показати залежність між висотою стояння сонця та кількістю його тепла.
Матеріал: 1. Вертикальний предмет (стовп, дерево). 2. Крейда, ліхтарик, природні об’єкти. 3. Металеві предмети, розміщені на подвір'ї.
Умови проведення досліду: 1. Сонячна днина. 2. Затемнене приміщення. 3. Весна, літо, рання осінь.
Хід досліду: 1. Уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами (будинки, дерева тощо) і накреслити крейдою тінь від котрогось з них. Повторити опівдні та ввечері.
2. Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під певним кутом, потримати 20-30 секунд, потім спрямувати світло вертикально до руки. 3апитати дитину, коли було більш тепло.
3. Визначити висоту стояння сонця (за певними орієнтирами) та відчути на дотик температуру води, піску, різних предметів уранці, опівдні та ввечері. З'ясувати залежність між висотою стояння сонця (проміння йде збоку чи прямо – як у ліхтарика) та кількістю його тепла.
ТЕМА «ПОВІТРЯ»
Мета: 1. Продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді. 2. Навчити розрізняти якісний стан повітря. 3. Продемонструвати потребу у повітрі людей, тварин.
Умови: 1. Звичайне приміщення. 2. Весняна або літня днина.
Хід досліду: 1. Склавши трубочкою губи, з силою втягнути повітря. Повітряний потік "звучить" і відчувається на губах. Увімкнути вентилятор і дати дітям відчути рух повітря.
Опустити сухий камінець у склянку з водою. На поверхні з'являться бульбашки, наповнені повітрям. Перекинути порожню склянку догори дном, та, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити у воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє? Подмухати на паперовий човник. Чому він рухається? Зважити на вагах дві повітряні кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому?
2. Звернути увагу дітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозоре. Запропонувати відчути, чим воно пахне. Звернути увагу на повітря після того, як проїхала машина.
Висновок: чисте повітря прозоре, має приємний запах або не має жодного запаху. Забруднене повітря не прозоре, воно може мати неприємний запах. Дихати бажано чистим повітрям.
3. Запропонувати дітям на короткий час затулити носа й рота рукою, а потім глибоко вдихнути повітря та відчути, як це приємно. Покласти руки на груди й відчути, як вони ритмічно рухаються під час дихання. Зробити те саме під час спостереження за кішкою, кролем.
ТЕМА «ВОДА»
Мета: 1. Навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена). 2. Продемонструвати перетворення води у газоподібний стан. 3. Продемонструвати нагрівання води сонячним промінням і випаровування її.
Матеріал: 1. Три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненою водою (вкинути грудочку землі). 2.Спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з будь-якої посудини. 3. Пласкі мисочки з водою.
Умови: 1. Звичайне приміщення за будь-якої пори року, обов'язкове додержання правил безпеки. 3. Літо, сонячна днина.
Хід досліду: 1. Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду. Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, не має ні запаху, ні кольору.
2. Незначну кількість води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришку над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. Поспостерігати за парою і за поступовим зменшенням кількості води у колбі. Висновок: вода від нагрівання перетворюється у дрібні крапельки (пару) й піднімається вгору.
3. Вранці виставити на дворі дві мисочки з водою: одну – на сонці, іншу – у затінку. Порівняти температуру та кількість води вранці та надвечір.
Мета: 1. Продемонструвати перетворення води в різні стани: з твердого у рідину і навпаки. 2. Показати властивості снігу.
Матеріал: 1. Прозора склянка, лід. 2. Дві невеликі металеві або пластмасові банки з покришками, наповнені водою однакової температури.
Умови: зима, морозяна днина.
Хід досліду: 1. Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Коли розтане, знову винести на холод. Висновок: у холоді вода перетворюється на лід, а у теплі знову стає водою. Лід, сніг – це різні стани води.
2. Виставити одну банку з водою на відкритій місцині, а другу присипати снігом. За годину порівняти воду в обох банках. Висновок: сніг зберігає тепло.
Мета: ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин; учити визначати і називати основні її ознаки та властивості (може бути чистою/брудною, холодною/теплою, розливається, ллється, капає); розвивати здатність встановлювати найпростіші зв'язки і взаємозалежності в стані речовини, спостережливість і допитливість. У дітей другої молодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті, сформовані у них у першій молодшій групі. Але ці уявлення часткові, безсистемні. Під час спостережень у другій молодшій групі вихователь супроводить свою розповідь наочними засобами, що продемонструють ті ознаки і властивості, які доступні для сприймання, розуміння і засвоєння дітьми цього віку.
Властивість 1. Чиста – брудна – кольорова вода. Для порівняння доцільно використати воду з-під водопровідного крана та дощову, наливши її у прозору посудину.
Хід досліду: У склянку з водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води.
Властивість 2. Холодна – тепла вода. Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, у яку її налито; пробуючи на смак – воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори – воду різної температури для миття рук і обличчя, прання лялькового одягу. За наявності відповідних умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плескання та виконання вправ на мілководді річки, у басейні. У середній групі спонукати водночас до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою.
Хід досліду: Одну частину води нагріти у посудині, другу – залишити на столі без змін, третю – винести на холод. Від чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблять самостійно.
Властивість 3. Розливається – ллється – капає.
Хід досліду: Шляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з водою і піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета – розливатися. Вода при цьому може набувати плям різної форми і розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома – з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го року життя). Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає вода з даху та з предметів на майданчику, з паркану. Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі і спостерігати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ – краплі).
Властивість 4. Вода прозора. Для підведення дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід: занурити у воду кілька різних предметів.
Хід досліду: Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода – без смаку. Опустити в склянку ложечку цукру (солі). Що трапилося з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, в яку поклали цукор, а в яку – сіль? Від чого залежить смак води? Дітям 5-го року життя допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші – тонуть. Цю роботу можна об’єднати з демонстрацією властивості розчинності у воді сипучих речовин. У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити пісок, дрібні камінці, по 2-3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії), вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі – розчиняються, змінюючи за6арвлення води? Знання властивостей спостережуваних об’єктів закріпити з дітьми в малюнках, розповідях, читанні віршів напам'ять. Для підсилення інтepecy і стимулювання пізнавальної діяльності переглянути у другій молодшій групі 3-6 кадрів діафільму «Вода служить людям», у середній групі – діафільм «Дівчинка і фонтан».
ТЕМА «ҐРУНТ»
Мета: 1. Навчити дітей розрізняти вологу та суху землю. 2. Показати властивість піску пропускати воду, а глини – утримувати її.
Матеріал: 1. Добре зволожена і суха земля. 2. Три банки – одна з піском, друга з глиною, третя – з водою.
Умови: літо – подвір’я, зима – куточок природи.
Хід досліду: 1. Запропонувати дітям взяти в руки дві жмені землі – мокрої та сухої – і стиснути кулаки. Висновок: волога земля м'яка, зліплюється в грудку, з неї можна витиснути воду. Суха земля тверда, при здавлюванні розсипається.
2. Налити у банки з піском та глиною однакову кількість води й спостерігати, як вона просочується. Висновок: пісок пропускає воду, а глина ні.
ТЕМА «ЯВИЩА ПРИРОДИ» 
Мета: 1. Продемонструвати утворення веселки. 2. Продемонструвати утворення грому та блискавки.
Матеріал: 1. Шланг для поливання, тригранна скляна призма. 2. Два твердих камінці.
Умови: 1. Лііто, сонячна днина. 2. Затемнене приміщення.
Хід досліду: 1. Спрямувати високо вгору дрібні розсіяні струмені води. Сонячне проміння, проходячи крізь краплі води, утворює веселку. Таке саме явище можна побачити біля водограю. На шляху сонячних променів, спрямованих у вікно, поставити тригранну скляну призму. На протилежній стіні з'явиться смугаста "зебра".
2. Потерти камінці один об одний – чути потріскування й з’являться іскра. Це є у спрощеному вигляді грім та блискавка. Таке саме явище можна спостерігати під час розчісування волосся гребінцем.
ТЕМА «РОСЛИНИ»
Мета: 1. Показати значення води для росту рослин. 2. Продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.
Матеріал: 1. Дві прозорі банки (з водою та без води), дві однакові цибулини. 2. Дві однакові гілочки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою.
Умови: місяці лютий, березень.
Хід досліду: 1. Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з цибулинами у банках. Висновок: для росту рослин необхідна вода.
2. Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу – в прохолодному місці (між рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок, порівнювати зі станом дерев на подвір’ї.
ТЕМА «ПІСОК»
Мета: розширити та погли6ити уявлення дітей про пісок – сипкий, вологий – з вологого піску можна ліпити, пісок стає вологим, якщо його полити, після дощу, вранці від роси; розвивати допитливість, 6ажання пізнавати взаємозалежності у стані речей під час їх взаємодії. Ще задовго до того, як дітей цілеспрямовано ознайомлять з властивостями піску, вони пізнають їх самостійно (або під керівництвом педагога) у другій групі раннього віку та у першій молодшій під час ігор з піском на груповому майданчику чи в груповій кімнаті. Однак ці уявлення мають стихійний, неусвідомлений характер. У процесі спостережень пояснення властивостей піску супроводяться діями дорослого і дітей, спрямованими на перехід піску з одного стану в інший. Умови: Спостереження варто проводити за різної погоди під час прогулянки дітей на свіжому повітрі.
Хід досліду: Кожній дитині запропонувати взяти трішки сухого піску, покласти на долоні й розтерти. Чому розтирається пісок? 3 чого він складається? Якого розміру oкpeмі піщинки? Якого кольору? Чи скріплюються вони у грудку? Взяти трішки сухого піску й з висоти піднятої руки висипати його на дощечку для ліплення. Що сталося з піском? Чому? Чому на майданчику пісок розсипався по всій ділянці? Сухий пісок – сипкий. Кожен насипає гірку піску на дощечку і змочує водою. Пісок ліпиться? Чому? А глина? Висновки діти ро6лять самостійно. Для закріплення та погли6лення знань дітей доцільно використовувати кадри діафільму «Про глину і пісок».
ТЕМА «ТВАРИНИ»
Мeтa: 1. Визначити кількість корму, необхідного для акваріумних риб. 2. З'ясувати дію органів чуття тварин.
Матеріал: 1. Акваріум з рибками, корм, плаваюча годівничка, ложечка-мірка. 2. Різні види корму (залежно від того, яка тварина задіяна в досліді).
Хід досліду: 1. Зранку насипати корму в годівничку, відміряючи його міркою. Оглянути її через 15 хвилин. Якщо корму залишилося багато або ж його не залишилося зовсім, повторити дослід наступного дня. Кількість корму вважати достатньою, коли його в годівничці залишиться небагато. Дослід повторювати два-три рази на рік.
2. Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м'ясом, печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона підійде. Пошепки покликати тварину. Спостерігати за її діями.
|